методичні рекомендації щодо викладання образотворчого мистецтва

Методичні рекомендації щодо викладання предметів художньо-естетичного циклу у 2016-2017 навчальному році

в Нормативно - правове забезпечення музичне мистецтво, Нормативно- правове забезпечення образотворче мистецтво та художня культура, Усі уроки музичного мистецтва, Усі уроки образотворчого мистецтва та художньої культури, Файли18.08.2016 4,166 Переглядів

Методичні рекомендації щодо викладання предметів художньо-естетичного циклу у 2016-2017 навчальному році

Додаток до листа Міністерства
освіти і науки України
від 17.08.2016р. № 1/9-437

Предмети художньо-естетичного циклу в школі спрямовані не тільки на естетичне виховання учнів, а завдяки впливу на емоційно-чуттєву сферу через образний зміст творів мистецтва вони здатні ефективно впливати на   формування патріотизму, моралі та інших загальнолюдських цінностей.

У 2016/2017 навчальному році вивчення предметів художньо-естетичного циклу здійснюватиметься за такими програмами:

у 5 – 8 класах за навчальною програмою «Мистецтво. 5 – 9 класи». Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013;

у 9 класі – за програмою «Художня культура. 9 клас». – К.: Ірпінь: Перун, 2005;

у 10 – 11-х класах – за програмами «Художня культура» рівню стандарту, академічного та профільного рівнів.

Програми розміщені на офіційному сайті МОН: (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html);

Навчальна програма «Мистецтво. 5-9 класи» (авт. Л. Масол, О. Коваленко, Г. Сотська, Г. Кузьменко, Ж. Марчук, О. Константинова, Л. Паньків, І. Гринчук, Н. Новикова, Н. Овіннікова) включає три блоки: «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво» та інтегрований курс «Мистецтво». Цілісна структура програми передбачає наскрізний тематизм та логіку побудови змісту за роками навчання від 5 до 9 класу. У 5–му класі учні засвоюють особливості мови різних видів мистецтва, у 6–му класі – палітру жанрівмузичного та образотворчого мистецтв, у 7–му класі – новітні явища в мистецтві в єдності традицій і новаторства. У 8 – 9 класах учні опановуватимуть стилі та напрямимистецтва.

Наголошуємо, що для формування в учнів мистецьких компетентностей та реалізації практико-орієнтованого компоненту змісту програми предмети художньо-естетичного циклу: музичне мистецтво, образотворче мистецтво, інтегровані курси «Мистецтво» та «Художня культура» мають викладати вчителі зі спеціальною мистецько-педагогічною освітою (вчитель музичного та образотворчого мистецтва, художньої культури).

Упродовж навчання у 8 класі, відповідно до навчальної програми учні загальноосвітніх навчальних закладів опановуватимуть особливості стилів і напрямів мистецтва минулого (античний, візантійський, романський, готика, Ренесанс (І семестр); бароко, рококо, класицизм, романтизм, реалізм (ІІ семестр), у процесі чого засобами різних видів мистецтва розкриватиметься тема року.

Особливістю навчальної програми є варіативність художнього  змісту: кожен учитель може творчо ставитися до змісту, поурочного розподілу навчального художнього матеріалу. Він має можливість обирати мистецькі твори для сприймання та виконання, орієнтуючись на навчальну тематику та критерій їх високої художньої якості, а також розробляти художньо-практичні та інші види завдань для учнів, враховуючи програмні вимоги, мету уроку, дбаючи про цілісну драматургію уроку.

У 5 – 7 класах пріоритетними є різноманітні форми практичної діяльності учнів, у процесі чого відбувається їхнє самовираження у співі, інструментальному музикуванні, малюванні, ліпленні, конструюванні, театралізації тощо.

У 8 класі, як і у попередні навчальні роки, пізнання мистецтва відбувається через сприймання, інтерпретацію і оцінювання художніх творів з акцентом на культурологічний контекст та творче самовираження учня, насамперед, у музичній та художній діяльності, що реалізується, зокрема, у виконанні різноманітних завдань та мистецьких проектів (індивідуальних, колективних) відповідно до потреб учнів у співі чи малюванні, конструюванні тощо, що сприятиме активному формуванню компетентностей, визначених навчальною програмою, а саме:

наприкінці 8 класу учень виявляє здатність:

• інтерпретувати зміст творів мистецтва різних видів і стилів відповідно до соціокультурного контексту;
• розробляти індивідуальні та колективні проекти з мистецтва різних епох;
• застосовувати зв’язки між різними видами мистецтва у художньо-творчій діяльності;
• висловлювати особистісно-ціннісне ставлення щодо мистецтва різних стилів, виявляти комунікативні вміння в процесі обговорення різних явищ мистецтва в групах, виконувати проекти з мистецтва;
• здійснювати самостійну пошукову діяльність щодо мистецтва різних стилів, використовувати музейні матеріали».

Саме тому важливо не перетворити курс «Мистецтво» у 8 класі в суто інформативний, не перевантажувати учнів зайвою інформацію, а наповнити його завданнями художньо-практичного спрямування. Для цього навчальною програмою передбачено виконання учнями практичних завдань, зокрема пошукового (мистецькі проекти) та творчого (виконання живописних та графічних композицій, театралізацій тощо) характеру.

Важливого значення слід приділяти застосуванню на уроках інтегративних художньо-педагогічних технологій, методів і прийомів стимулювання асоціативно-образного мислення (міжвидових мистецьких паралелей, аналогій, порівнянь тощо), що зумовлено спільним тематизмом, який об’єднує навчальний матеріал різних видів мистецтва, насамперед музичного і образотворчого. Також на уроках доцільно застосовувати інтерактивні, проблемно-евристичні, комп’ютерні технології; стимулювати пошук учнями в мистецтві особистісно значущих смислів, співзвучних власному досвіду.

Навчальна та методична література з предметів художньо-естетичного циклу, рекомендована МОН, зазначена у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, що розміщені на офіційному сайті МОН.

Опис досвіду

             Опис досвіду

                                                                   Вчителя образотворчого мистецтва

                                                                     Cвеської спеціалізованої

                                                                   школи І-ІІІ ст. №2 «ліцей»

                                                                    Прокопенко Надії Миколаївни

           Професійна майстерність завжди є плодом досить тривалої практичної праці вчителя. Але праці осмисленої, наповненої вдумливими роздумами над усілякими проблемами своєї професійної діяльності. У сьогоднішньому контексті професійна майстерність означає насамперед уміння швидко та якісно вирішувати освітньо-виховні задачі, а якщо бути ще більш точним, то сьогодні активно впроваджується у практичну педагогіку технологічна парадигма розвитку професіоналізму, що означає здатність учителя гранично точно ставити освітньо-виховні задачі та логічно, послідовно, найбільш оптимальним шляхом вирішувати їх.

     Стає ясно, що сучасний учитель-професіонал повинен відрізнятись "обличчям незагального виразу". Досягти ж цього результату сьогодні вкрай непросто. Реалізовані нині варіативні освітні моделі, специфікація освітньо-виховного простору, який організують, висувають на передній план пріоритет індивідуалізації професійної діяльності вчителя.

     Високий клас майстерності вчителя, а саме так в одному з варіантів можна пояснити ідею майстер-класу, саме й повинен бути відзначений утіленими в життя ознаками інноваційності.     Для успішного проведення майстер-класу вчителю потрібна технологія не ситуацій ноемпіричного, а системного реагування на проблеми, що виникають перед ним. Для повноцінного використання технології потрібна системно-цільова свідомість випереджального досвіду, відрефлексованість на цілісній науково-методичній основі. Саме таке оброблення досвіду дає вчителю практику не тільки успіх у роботі, а й реальну можливість складно й послідовно, з користю для справи представити свої досягнення колегам, адміністрації, методичному об’єднанню, нарешті, атестаційній комісії.

Отже, майстер-клас є унікальною за своїм типом формою нарощування професіоналізму вчителя в тій чи іншій конкретній сфері "педагогічного відтворення". Але як і будь-яка інша форма роботи з професійним досвідом учителя, вона вимагає невпинного "шліфування" й удосконалення.

Нескінченно правий В. Сухомлинський, стверджуючи, що "стає майстром педагогічної праці швидше за все той, хто відчув у собі дослідника". Презентація напрацьованого професійного досвіду для його обміну та взаємообміну в ході проведення майстер-класу пред’являє досить істотні вимоги і до сторони, яка демонструє свій досвід, і до сторони сприймаючої й оцінюючої. У цьому зв’язку виникає проблема науково-методичної компетентності учасників майстер-класу. Перед учителем-майстром постає ціла низка проблем:

Які грані свого досвіду краще представити для осмислення в ході майстер-класу?Яким чином краще зробити це?Чи давати в більшому обсязі приклади практичної роботи з дітьми, залишивши для їх колективної інтерпретації більш велике поле вільних концептуальних парадигм?

Усі ці й багато інших аналогічних запитань висувають сьогодні форму майстер-класу в ряд особливо пріоритетних і перспективних ланок систематичного активного підвищення кваліфікації фахівців району, міста, області, регіону та країни в цілому. Учителям є чим поділитись, але питання полягає в тому, як це краще зробити, як забезпечити проведення майстер-класів на якісно високому рівні.

 Готуючись до уроків, відповідно до змісту, мети та цілей я визначаю оптимальну форму діяльності як для себе, так і для школярів, використовую сучасні методичні прийоми з урахуванням вікових  та індивідуальних особливостей  учнів.
     Інтерес до свого предмета прищеплюю  шляхом створення на уроках творчої, емоційно-піднесеної атмосфери; прагненням цікаво, нестандартно та водночас доступно викладати свої думки.    Художні матеріали, якими користуються діти, досить різноманітні: кольорове чорнило, кольорова крейда, вугілля, олівці, акварель, фломастери, туш, гуаш тощо. Малюнки виконуються  на папері, картоні, пластику, дереві з використанням різних художніхтехнік.   Я  поставила  перед  собою  проблемним  завданням :  формувати творчу  особистість засобами  образотворчого  мистецтва шляхом використання майстер класів.  У творчого вчителя і учні прагнутимуть до творчості.Творчий підхід учителя до побудови та проведення уроку, насиченість різноманітними прийомами, методами та формами викладання зможуть забезпечити його ефективність. Такими способами розвитку пізнавальної активності учнів  є використання власних творчих робіт( як демонстраційний приклад), показ власних художніх технік виконання (наочно, під час майстер – класів) які дають змогу підвищити активність і привернути увагу учнів до навчання. Впевнена, що гідний приклад  вчителя, (проведення майстер – класу), це основний засіб, що дозволяє   формувати та розвивати у учнів  компетентнісну продуктивну творчу діяльність. Під час проведення уроків широко використовую і  впроваджую в навчально -виховний процес передовий досвід Б.М. Неменського, який розробив оригінальну програму з образотворчого мистецтва, яка спрямована на те, щоб давати учням не окремі елементи художніх знань, умінь і навичок, а формувати уявлення про художню культуру народу, про місце мистецтва в житті суспільства і кожної окремої людини. Я теж вважаю, що  треба розглядати художні знання як частину художньої культури людини, як засіб формування духовної культури.

     Одним із можливих варіантів розв’язання проблеми може стати застосування нестандартних форм проведення уроків. Дидактики наголошують на її багатоваріантному характері, пропонують розрізняти типові уроки та специфічні форми їх проведення. Визнання свободи вчителя в доборі форми уроку (звичайно з огляду на його мету, зміст, вікові особливості учнів) стимулює широке використання відомих форм та пошук нових.  На думку О. Антипової, В. Паламарчук, Д. Рум’янцевої, суть нестандартного уроку полягає в такому структуруванні змісту і форми, яке б викликало насамперед інтерес учнів і сприяло їхньому оптимальному розвитку й вихованню ( Антипова О, Рум’янцева., Паламарчук В. У пошуках нестандартного уроку //Рад. Школа. – 1991. – № 1. – С. 65 – 69).Л.Лухтай називає нестандартним уроком, який не викладається (повністю  або частково ) в межі виробленого дидактикою, на якому вчитель не дотримується чітких етапів навчального процесу, методів, традиційних видів роботи ( Лухтай Л. нестандартний урок // Початкова школа. – 1992. - № 3. – С. 31 – 35 ). 

     Використання  уроків на основі майстер – класів має певні переваги, оскільки вони дозволяють урізноманітнювати навчальну діяльність, відійти від чітких рамок стандартного уроку з його незміненою структурою: опитування, пояснення, закріплення, домашнє завдання; сприяють підвищенню активності учнів, а отже – і ефективності уроку. Стимулюючи творчу діяльність учителя та його вихованців,  майстер - класи створюють сприятливі умови для співпраці, що є надзвичайно важливим у творчій роботі  бо дає можливість заощадити час на підготовку до уроку і «присвятити» більш необхідній  глибокій теоретичній та наочно-практичній основі.

 З метою творчого розвитку  учнів  особливу увагу приділяю деференційованому навчанню та індивідуальній роботі з учнями, проводжу дослідницьку роботу (дослідження прийомів зображення). На основі підібраних методичних рекомендацій, щодо організації і проведення майстер-класів (додаток»№10) прагну, щоб діти виступали не байдужими споживачами готової інформації, а дослідниками, безпосередніми співтворцями уроків.

Розкритися дитячим талантам  дозволяють «майстер-класи», які постійно впроваджую в навчальний процес. Наприклад, у тематичних завданнях з образотворчого мистецтва: «Живопис» (4 клас), «Вплив світла на колір.Флористика» (5 клас), проект «Історична спадщина» (7 клас). Така діяльність привчає дітей до творчої,  практичної, планової й систематичної роботи, виховує прагнення до створення чогось нового.

          Традиційним і характерним є те, що під час кожного уроку докладно демонструю конкретну художню техніку або прийом, показую варіативність підходів до втілення художнього задуму. Відтак учні, наслідуючи навчально-професійні дії вчителя, усвідомлено вдосконалюють свої навички та вміння, які поступово стають їхнім особистим художньо-творчим надбанням.

            Використання мультимедійних презентацій на уроках образотворчого мистецтва є доцільним на будь якому етапі уроку. На мою думку, основні тези і весь необхідний ілюстративний матеріал сприяють концетрації уваги учнів і активізації їх діяльності. На даний час мною створена низка компю`терних презентацій до різних тем програмового матеріалу: «Жанри живопису» ( 5-7кл.)(додаток №7), «Анімалістичний жанр» (5 кл.)(додаток№2), «Натюрморт» (5-7кл.)(додаток№1), «Перспектива» (6 кл.) (додаток№6)та ін.

      На практиці користуюся різними типами уроків, які передбачають безпосередній зв`язок основного програмового матеріалу, але майже в кожному є фрагмент майстер - класу. Цікавим був для учнів  4 класу  інтегрований урок  музика+ образотворче мистецтво «Музичні інструменти»(додаток №5) ,3 класу «Подарунки Святого Миколая»

      Продумую завдання так, щоб  теми перепліталися: "Натюрморт" з елементами краєвиду (6 кл.); "Портрет» з елементами пейзажу(6 кл.); «Архітектура» (6 кл.), внаслідок - більш практичної діяльності, що є основою майстер – класу.

         Одним із основних прийомів, спрямованих на гармонізацію різних видів мислення, стає відображення в живописних формах тих думок і висновків, що були отримані під час роздумів упродовж теоретичної частини уроку. Щоб збільшити  кількість часу на практичну частину, тематичні бесіди проводжу під час творчої роботи і це не скільки не заважає ,  навпаки, учні краще сприймають нові терміни, інформацію.  Систематично в план уроків вводжу різноманітні доступні кожному учневі бесіди та розповіді про скарби образотворчого мистецтва, красу природи, історичні події. Додатковим ілюстративним матеріалом служать мої власні роботи і роботи учнів (різні вироби, картини, писанки, зразки петриківського розпису, графіка, живопис тощо). Більшість із них стає у нагоді і в декоративно - ужитковій діяльності школярів. Вони залюбки розглядають їх, творчо переосмислюють, використовують як взірці у процесі створення власних робіт.

       Позакласна робота важлива складова моєї педагогічної діяльності. На заняттях гуртка образотворчого мистецтва «Веселка» намагаюся створити атмосферу, за якою кожна дитина змогла б розкрити свої здібності й талант.

      Мета гуртка: формування творчої компетентності вихованців засобами образотворчого мистецтва, розвиток творчих здібностей, художньо-творчого мислення, уяви і фантазії.Напрями роботи гуртка: живопис, графіка, декоративно-прикладне мистецтво.

У творчому пошуку діти досягають створення неповторних образів, які потім домальовують завдяки своїй фантазії. Вихованці гуртка мають гідні результати  на районних, обласних та  Всеукраїнських конкурсах (додаток- позаурочна діяльність)        У створеному мною альманасі творчих робіт «Крок дитини в країну мистецтва», представлені кращі доробки вихованців гуртка образотворчого мистецтва «Веселка». Дітей привчаю створювати цілісні компо­зиції, ознайомлюю з поняттям «близької і далекої перспективи». Використовую різноманітні методи навчання естетичного сприймання (словесні, наочні, практичні). При словесних методах практику­ються бесіди, серед яких найефективнішими вважаються короткотривалі (5-10 хв), що проводяться на кожному уроці й супроводжу­ються демонстрацією слайдів, репродукцій, цікавою інформацією про життя і творчість художників, наприклад, підготувала презентацію і провела майстер – клас на тему «Пейзаж в живописі», де ознайомила дітей з творчістю сучасних американських художників, що працюють в жанрі романтичного реалізму (додаток №3). Характерним прикладом наочних методів навчання естетичного сприймання є поперед­ня організація  виставок, ілюст­рацій, репродукцій. Упродовж кількох днів даю учням можливість самостійно, в довільній формі, розглядати виставлені роботи, у такий спосіб ненав'язливе залучаючи дітей до мистецьких творів. Потім проводить­ся обговорення побаченого.

      Модель самореалізації школярів: знання, уміння, навички; створення естетичного середовища; участь у конкурсах, виставках та майстер-класах.

Реалізації дієвого підходу в вихованні творчої особистості сприяють інтерактивні технології. Щоб досягти високого рівня знань і вмінь учнів, у своїй роботі я використовую метод активного навчання (практична робота на основі майстер-класу) Адже, позитивний емоційний стан дітей - обов'язкова умова для розвитку їх творчості. І як результат - вони вільно почуваються у роботі, не бояться розкрити те, що народилося у глибині їх маленької душі. Все це допомагає  використовувати свій досвід, експериментувати, знаходити нове в темах, задумах, способах виконання.     Таким чином, у  формуванні пізнавальної діяльності на заняттях образотворчого мистецтва педагог повинен враховувати інтереси і спрямованість учнів на досягнення загальних позитивних результатів.  Наприклад, не раз стикалась з такою проблемою, приходять вперше до мене п‘ятикласники і деякі дуже розгублені, бо їм всі близькі доводили : «ти не вмієш малювати». Ось тут і врятовує ситуацію майстер – клас! Дитину неодмінно треба надихнути на творчість. Може тому мене не влаштовують деякі теми змісту програми, наприклад п‘ятикласникам одразу хочеться отримати результат з живопису, а  графіка, маю на увазі штриховку, легше дається сьомому класу, де вона практично відсутня , як і живопис (це власні спостереження). В програмі сьомого класу зовсім мало уваги приділяється творчості, а теми «Архітектури» забагато, а саме ця вікова категорія дуже зацікавлена образо творенням.

     Саме у середній ланці освіти починає формуватися  система здатностей, що забезпечують особистості можливість оптимально здійснювати свою життєдіяльність в усіх її формах (пізнання, діяльність, спілкування, стосунки). Тому необхідно націлювати учнів на оволодіння ключовими компетентностями з кожного предмета, роз’яснювати, як вони зможуть реалізувати набуті компетентності на практиці, у подальшому повсякденному житті. Це значно підвищить мотивацію учнів до навчання. Таким чином, сучасна світова та вітчизняна спільнота наголошує на впровадженні у системі освіти компетентнісного підходу, який на перше місце ставить не поінформованість учня, а вміння на основі знань вирішувати проблеми, які виникають у різних життєвих ситуаціях.